«Закон не обіцяє те, чого не може виконати, — але він уже сьогодні дає конкретні підстави для звільнення тим, хто на них має право.»
Питання демобілізації залишається найболючішим для тисяч українських родин. Загальної демобілізації станом на середину 2026 року не оголошено — воєнний стан продовжено, і служба триває до окремого рішення. Водночас закон передбачає чіткі підстави, за якими конкретний військовослужбовець може звільнитися вже зараз.
Чи буде демобілізація в Україні у 2026 році
Масової демобілізації за нормою 36 місяців служби в Україні досі немає. Ідея чітких термінів служби обговорюється з кінця 2023 року, але норму неодноразово вилучали з законопроєктів через ризик ослаблення фронту. Генеральний штаб наполягає: одночасне звільнення сотень тисяч військових без адекватної заміни особового складу небезпечне для обороноздатності країни.
1 травня 2026 року Президент Володимир Зеленський оголосив новий етап військової реформи. Він доручив посилити контрактну систему таким чином, щоб забезпечити визначені терміни служби і поетапне звільнення раніше мобілізованих на основі чітких часових критеріїв. Міністерство оборони та Генеральний штаб мають завершити розробку контрактів із фіксованими строками до кінця травня 2026 року, а механізми впроваджуватимуться через постанови Кабінету Міністрів.
Це вже друга подібна обіцянка за два роки. У 2024 році норму про 36 місяців служби виключили перед другим читанням закону. У 2026 році підхід інший: реформу хочуть впроваджувати поетапно, починаючи з тилових підрозділів, з елементами ротації та новою контрактною моделлю.
Закон №3633-IX: чому строків служби досі немає
Чинний Закон №3633-IX, ухвалений у 2024 році, не містить конкретних строків демобілізації. Мобілізовані військовослужбовці продовжують службу «до особливого розпорядження» — тобто до окремого рішення Верховного Головнокомандувача. Це означає, що сам факт відслуження 36 місяців наразі не дає автоматичного права на звільнення, якщо немає інших законних підстав.
Підстави для звільнення з військової служби за статтею 26
Попри відсутність загальної демобілізації, стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає конкретний перелік підстав, за якими військовослужбовець може звільнитися вже сьогодні. Усі підстави поділяють на чотири групи.
| Група підстав | Приклади |
|---|---|
| Стан здоров’я | Висновок ВЛК про непридатність або тимчасову непридатність до служби |
| Сімейні обставини | Догляд за дитиною з інвалідністю, 3+ дітей, дружина/чоловік з інвалідністю I–II групи |
| Вік або вирок суду | Досягнення граничного віку, обвинувальний вирок з позбавленням волі |
| Спеціальні підстави | Звільнення з полону, загибель близького родича, припинення громадянства |
Найпоширеніша підстава у зверненнях до військових юристів — саме сімейні обставини. Розглянемо їх детальніше.
Які сімейні обставини дають право на звільнення
Право на звільнення мають військовослужбовці, які:
- виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, за відсутності заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці;
- самостійно виховують дитину, якщо другий із батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або відбуває покарання;
- доглядають за дитиною з інвалідністю або тяжким захворюванням — онкологією, ДЦП, цукровим діабетом I типу, тяжкими психічними розладами;
- утримують повнолітню дитину з інвалідністю I або II групи;
- є усиновлювачами, опікунами або патронатними вихователями дитини-сироти віком до 18 років;
- мають дружину (чоловіка) з інвалідністю I або II групи — це безумовна підстава; III група враховується лише за наявності конкретних тяжких захворювань.
Для документів про усиновлення обов’язково потрібна копія рішення суду. Для випадків догляду за особою з інвалідністю — висновок медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) про необхідність постійного стороннього догляду. Без цих документів рапорт командир не підпише.
Звільнення за віком та станом здоров’я
Граничний вік перебування на військовій службі — безумовна підстава для звільнення. Згідно зі статтею 26 Закону, для рядового, сержантського та старшинського складу, а також молодшого й старшого офіцерського складу, граничний вік становить 60 років. Для вищого офіцерського складу — 65 років.
Військовослужбовці з високою професійною підготовкою, які визнані ВЛК придатними за станом здоров’я, можуть за власним бажанням залишитися на службі понад граничний вік — до 5 років.
Звільнення за станом здоров’я відбувається на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до служби з виключенням з військового обліку. Якщо ВЛК визнає особу тимчасово непридатною, її звільняють у запас з повторним оглядом через 6–12 місяців. Якщо непридатність постійна — звільняють у відставку з виключенням з обліку.
Звільнення з полону та через загибель родича
Військовослужбовці, які повернулися з полону, мають право звільнитися за власним бажанням, якщо не висловили намір продовжувати службу. Окрема норма дозволяє звільнення, якщо близький родич — чоловік, дружина, діти, батьки, рідний брат або сестра — загинув або зник безвісти під час виконання завдань із захисту держави.
Для цієї підстави недостатньо просто заявити про обставини. Потрібні документи про родинні зв’язки, підтвердження загибелі або зникнення безвісти, а також відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд за родичами, що залишилися.
Як подати рапорт на звільнення: покрокова інструкція
Процедура звільнення завжди починається з рапорту на ім’я командира військової частини. Від правильності оформлення документів залежить, чи буде рапорт розглянутий без затримок.
- Визначте конкретний пункт статті 26 Закону, який відповідає вашій ситуації.
- Зберіть повний пакет підтверджуючих документів: свідоцтва про народження дітей, висновки МСЕК або ЛКК, рішення суду, довідки про інвалідність.
- Завірте копії документів нотаріально, якщо це передбачено вимогами частини.
- Складіть рапорт із чітким посиланням на пункт статті 26, описом обставин і переліком доданих документів.
- Подайте рапорт командиру частини з вимогою звільнити та направити особову справу до ТЦК за місцем проживання.
- Якщо отримали відмову — оскаржте її через вищі інстанції командування або до суду.
Формулювання на кшталт «прошу звільнити, бо мама хворіє» без документального підтвердження не розглядається. Кожна обставина має бути доведена офіційними документами — копіями, бажано засвідченими нотаріально.
Що чекає на демобілізацію далі
Реформа, оголошена в травні 2026 року, передбачає підвищення грошового забезпечення, нову систему «бойових» контрактів і чіткі терміни служби. Проте бюджетні розрахунки показують: для повноцінного підвищення виплат потрібно щонайменше 60 млрд грн до кінця 2026 року, а остаточна концепція контрактної системи ще не затверджена.
Паралельно обговорюється реформа самих ТЦК та СП — перетворення їх на «офіси Резерв+» з окремими підрозділами рекрутингу та супроводу. Цифровізація через застосунок Резерв+ також згадується як інструмент, що має пришвидшити облікові процеси для військовослужбовців.
Якщо ви або ваш родич підпадаєте під одну з підстав статті 26 — не чекайте на загальне рішення про демобілізацію. Збирайте документи і подавайте рапорт уже зараз: закон дає конкретні, перевірені механізми звільнення незалежно від того, коли настане загальна демобілізація.
«Право на звільнення існує не для тих, хто чекає, а для тих, хто знає, як ним скористатися.»
