Операционный план предусматривает проведение ряда информационно-просветительских кампаний.
Кабинет Министров одобрил Стратегию коммуникаций в сфере предотвращения и противодействия коррупции до 2030 года и операционный план мероприятий до 2028 года. Об этом сообщило Национальное агентство по вопросам предотвращения коррупции.
«79% украинцев называют коррупцию одной из ключевых проблем государства, однако реальный коррупционный опыт имеют лишь 19%. Мероприятия новой Стратегии направлены именно на преодоление разрыва между общественным восприятием коррупции и реальным опытом граждан», — заявили в НАПК.
Повышение уровня осведомленности граждан о предотвращении и противодействии коррупции является важным шагом для снижения ее уровня в государстве.
«Принятие Стратегии обеспечит логическое продолжение системной антикоррупционной коммуникации и будет способствовать освещению секторальных изменений, которые уменьшают коррупционный опыт граждан при взаимодействии с государством», — отметил председатель НАПК Виктор Павлущик.
Какие мероприятия запланированы?
Операционный план предусматривает проведение ряда информационно-просветительских кампаний о:
— антикоррупционных мерах в контексте евроинтеграции Украины;
— способах сообщения о коррупции;
— роли и компетенции уполномоченных лиц по вопросам предотвращения и выявления коррупции;
— результатах деятельности антикоррупционных органов;
— популяризации государственных сервисов и инициатив, имеющих антикоррупционный эффект, и т.д.
Также предусмотрено разработать:
— информационно-аналитическую платформу (публичный дашборд) для освещения динамики привлечения виновных лиц к ответственности;
— интерактивные продукты, учебные симуляторы и тесты по теме практических антикоррупционных инструментов;
— осуществлять мониторинг медиапространства для противодействия дезинформационным нарративам.
Review
Page
/
Loading…
{«id»: «1wKRDYQtkl54h0sOcF24crCjLgCD15HaS», «title»: «6a3eae8f0ce2c360604951.pdf», «mimeType»: «application/pdf»}
Page 1 of 31
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 24 червня 2026 р. No 626-р
СТРАТЕГІЯ
комунікацій у сфері запобігання та
протидії корупції на 2026—2030 роки
Опис проблем, які зумовили прийняття Стратегії
Питання ефективної протидії і запобігання корупції залишається одним
із пріоритетних та водночас викликом у відповідній сфері державної
політики в Україні. Стан здійснення антикорупційних заходів у ключових
сферах суспільного життя істотно впливає на забезпечення стійкості та
інституційної спроможності держави, її обороноздатності та економічного
потенціалу, а також забезпечення міжнародної підтримки та успішної
євроінтеграції України.
Суспільство сприймає корупцію як пріоритетну проблему, що
поступається лише питанням національної безпеки. Згідно з даними
соціологічного дослідження, проведеного у 2024 році соціологічною
компанією Info Sapiens “Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття,
поширеність” (далі — дослідження “Корупція в Україні 2024”),
79,4 відсотка населення вважають корупцію другою за важливістю
проблемою в країні після повномасштабної агресії Російської Федерації.
Негативна оцінка населенням ефективності дій влади у сфері боротьби
з корупцією (за результатами опитування соціологічної служби Центру
Разумкова, проведеного у 2024 році в межах Програми сприяння
громадській активності “Долучайся!”, 82 відсотки опитаних оцінили такі дії
негативно) призводить до переконаності 47 відсотків громадян у
неправильному розвитку подій в Україні.
З 2022 року зростає впевненість громадян у підвищенні рівня корупції
в державі. У перший рік повномасштабного вторгнення 29,2 відсотка
населення вважали, що рівень корупції підвищився наприкінці 2022 року, у
2023 році — 61,2 відсотка, у 2024 році — 69,1 відсотка (дослідження
“Корупція в Україні 2024”).
Сприйняття рівня поширеності корупції серед громадян залишається
надзвичайно високим: 91,4 відсотка вважають, що корупція є дещо або дуже
поширеною, 61,2 відсотка громадян сприймають корупцію як дуже
поширену (дослідження “Корупція в Україні 2024”).
В “Індексі сприйняття корупції” від міжнародної організації
Transparency International Україна у 2025 році отримала 36 із 100 можливих
Page 2 of 31
балів (+1 бал порівняно з 2024 роком), посівши 104 місце в рейтингу серед
182 країн світу.
Найбільш пріоритетним питанням для населення залишається
очищення від корупції судової системи (47 відсотків), митниці
(34,2 відсотка), інших правоохоронних органів (31,9 відсотка), державної та
комунальної медицини (28,7 відсотка); для бізнесу — митниці
(60,1 відсотка), публічних закупівель робіт і послуг з будівництва, ремонту
та утримання автомобільних доріг (32,3 відсотка), судової системи
(31,1 відсотка), публічних закупівель робіт і послуг з реалізації інших
великих інфраструктурних проектів (21,3 відсотка) (дослідження “Корупція
в Україні 2024”).
Громадяни вважають, що відповідальними за подолання корупції є
центральні органи влади разом із спеціалізованими інституціями.
56,5 відсотка респондентів покладають відповідальність на Президента
України та Офіс Президента України, 39,6 відсотка — на Верховну Раду
України, 28,5 відсотка — на Національне антикорупційне бюро,
22,8 відсотка — на Кабінет Міністрів України, міністерства та інші
центральні органи виконавчої влади, 22,3 відсотка — на Національне
агентство з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство),
15,7 відсотка — на СБУ, 12,5 відсотка — на Державне бюро розслідувань,
11,8 відсотка — на Вищий антикорупційний суд та 11,6 відсотка — на
Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. У 2024 році кожна
відповідальна за антикорупційну діяльність інституція отримала гіршу
оцінку ефективності від населення порівняно з 2023 роком (дослідження
“Корупція в Україні 2024”).
Проте громадяни не завжди здатні відрізнити корупційні прояви від
інших порушень та форм недоброчесної поведінки. Значний відсоток
опитаних — від 18,6 до 69,9 відсотка залежно від конкретної змодельованої
ситуації вважає корупцією випадки, які не є корупційними згідно із
законодавством. Хоча порівняно з попередніми періодами спостерігається
позитивна динаміка в розрізненні громадськістю корупційних і
некорупційних ситуацій (дослідження “Корупція в Україні 2024”).
Незважаючи на погіршення оцінок ефективності державних органів у
протидії корупції, лише 8,7 відсотка громадян достатньо добре обізнані з
діяльністю Національного антикорупційного бюро та Державного бюро
розслідувань, 7,6 відсотка — Національного агентства, 6,7 відсотка —
Вищого антикорупційного суду та 6,3 відсотка — Спеціалізованої
антикорупційної прокуратури.
Такі дані свідчать про необхідність продовження системних і
масштабних комунікаційних кампаній для підвищення рівня обізнаності
населення щодо корупційних проявів та компетенції відповідних державних
органів.
Page 3 of 31
У контексті формування сприйняття теми корупції важливе значення
має характер висвітлення цієї проблеми в медіа. За результатами
медіамоніторингу інформаційного простору в жовтні — грудні 2024 р.,
проведеного компанією “Центр контент аналізу”, 39 відсотків повідомлень
про корупцію в онлайн-медіа та 61 відсоток повідомлень в українському
сегменті соціальних мереж містили переважно оціночні та експресивні
судження без фактів і конкретизації. При цьому для 86 відсотків громадян
соціальні мережі є основним джерелом інформації, для 37 відсотків з них —
єдиним джерелом отримання новин (дані з “Дослідження медіа: споживання
новин і довіра у 2025 році”, проведеного компанією “Інтерньюз-Україна” у
липні — серпні 2025 р.). Ключовою темою комунікації були заходи
викриття корупції та притягнення до відповідальності за корупційні
порушення, тоді як частка повідомлень на тему запобігання корупції
(реалізація антикорупційної політики, цифровізація, дерегуляція, розвиток
відкритих даних тощо) коливалася переважно в межах 1—4 відсотки.
Прийняття нормативно-правових актів з метою формування та
реалізації державної інформаційної політики у сфері запобігання та протидії
корупції сприятиме розв’язанню зазначених проблем.
У середньостроковій перспективі реалізація цієї Стратегії дасть змогу
продовжити та вдосконалити діяльність міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та організацій
громадянського суспільства із формування збалансованої комунікації у
сфері запобігання та протидії корупції, просування альтернатив до
корупційних практик та формування культури повідомлень про корупцію з
метою поступової зміни моделей поведінки громадян та зменшення частки
населення і бізнесу, що мали власний корупційний досвід.
Аналіз поточного стану справ, тенденції та обґрунтування
щодо необхідності розв’язання виявлених проблем
Поширеність корупції практично в кожній сфері суспільних відносин
потребує реалізації комплексної державної антикорупційної політики і
скоординованих комунікаційних зусиль для послідовного та об’єктивного
висвітлення антикорупційних реформ. Розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 23 серпня 2017 р. No 576 (Офіційний вісник України, 2017 р.,
No 71, ст. 2170) схвалено Стратегію комунікацій у сфері запобігання та
протидії корупції, цілями якої визначено забезпечення створення та
розбудови системи антикорупційних комунікацій, а також розвиток сфери
антикорупційних комунікацій на період до 2020 року, зокрема формування
довіри до державної антикорупційної політики, координацію дій державних
органів та інших учасників антикорупційних комунікацій, формування
“нульової толерантності” до корупції в суспільстві.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 р.
No 1203 (Офіційний вісник України, 2024 р., No 11, ст. 709) схвалено
Loading…
Error 403 (Forbidden)!!1
403. That’s an error.
We’re sorry, but you do not have access to this page. That’s all we know.
Copy
Add a comment
Displaying 6a3eae8f0ce2c360604951.pdf. Page 1 Page 1 of 31
